Вітаю Вас Гість!
Середа, 13.12.2017, 23:19
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 9

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

...

Пошук в інтернеті

2

Пошук по сайту

Календар

«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту

Архітектура Киева

Основні архітектурні споруди Києва

Пам`ятник князю Володимиру

Скульптори: В.І. Демут-Малиновський, П.К. Клодт; архітектор: К.А. Тон. Матеріал пам’ятника – бронза. Висота 4.5 метрів. Пам’ятник відлито в Петербурзі, у 1853 році. Князь Володар тримає хрест і великокнязівську шапку. На постаменті барельєф – «Хрещення Русі». 

Софіївський собор. 
  
Був заснований князем Ярославом Мудрим, між 1017 і 1037 роками. Собор внесений до списку «Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО». Найцінніша мозаїка собору – «Оранта». Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Встановлений у 1888 році. Архітектор: М. Мікешин. Запропонував ідею створення пам’ятника – М. Юзефович.

Золоті ворота.
 

Реставровані у 1982 році. Були головним в’їздом до міста Києва у Середньовіччі. 

 Андріївська церква.

Була побудована у 1744 – 1767 роках. Архітектор: граф Растреллі. Архітектурний стиль: Рококо.

 Софіївська площа. Відновлена 2000–го року. 

Михайлівський Златоверхий собор. Споруджений у 1108 – 1113 роках, князем Святополком Ізяславовичем, онуком князя Ярослава Мудрого. Собор має 7 куполів. Ймовірно в оздобленні брав участь давньоруський майстер – Аліпій. 

 Київський фунікулер. Діє з 1905-го року, на Михайлівському підйомі.

Національна опера України імені Т.Г. Шевченка. Збудована 1901-го року, відновлена 1989-го року. Архітектор: В. Шретер.


 Костьол Святого Олександра. 

Побудований за наказом графа Потоцького, з дозволу імператора Олександра I. Будівництво було закінчено за архітектора Ф.І. Меховича. 

 Майдан Незалежності. У Радянські часи сучасний Майдан Незалежності носив назву – площа Жовтневої революції. До того це місце називалося – Козине болото.

 Бессарабський ринок. Бессарабський ринок, або «Бессарабка», як його називають кияни – є найцентральнішим ринком столиці.

 Будинок Національної академії наук України.
Будівля знаходиться на Володимирській вулиці. До революції це був пансіон графині Левашової.

 Театр російської драми імені Л. Українки.

Знаходиться біля Хрещатика. Відкритий у кінці XIX сторіччя. Раніше називався – театр Бергоньє. 

 Синагога на вулиці Ш. Руставелі. Будівля була збудована у кінці XIX сторіччя.

 Європейська площа. У Радянські часи площа називалася – площею Ленінського комсомолу. 

 Національна філармонія України. Знаходиться на Європейській площі. Була збудована у 1882 році. У 1962, під час 120-ти річчя від дня народження, і 50-ти від дня смерті М.В. Лисенка Колонному залу Київської державної філармонії було присвоєно його ім’я. Остання реставрація будівлі закінчилась у 1996 році, тоді і був створений Симфонічний оркестр Державної філармонії України.

 Національний художній музей України. Був зведений архітектором В.В. Городецьким у 1899 році. Тож є одним з найстаріших в Україні.

 Стадіон «Динамо». Носить ім’я видатного тренера В. Лобановського. Був збудований у 1934 році. Має 29 секторів і 16 873 місця.

 Петровський пішохідний міст. Був збудований у 1911 році. До революції місце розташування моста називалося – Царським садом.

Монумент на честь возз’єднання України з Росією. Був відкритий у 1982 році під аркою Дружби Народів. Монумент виготовлено з металу, граніту і бронзи. Ця стела зображує подію 8 січня 1654 року – Переяславську раду.

 Арка Дружби Народів. Споруджена над пам’ятником возз’єднання України з Росією, на честь побратимства народів. Є частиною монументальної композиції. 

Лютеранська євангелістська кірха. Названа на честь Святої Катерини (Katerin Kirhe). Гроші на будівництво зібрала лютеранська громада Києва. Була відкрита 4 серпня 1857. Збудована за проектом Івана Строма та Павла Шлейфа. У церкві міститься орган. Найвидатнішою реліквією є картина «Явлення Христа апостолу Фомі», роботи видатного художника Бера. 

Колона Магдебурзького права. Спершу називався «Пам’ятником хрещення Русі», пізніше «Нижнім пам’ятником князю Володимиру». Був збудований у !802 – 1808 роках архітектором А.И. Меленським, на кошти киян. Є найстарішим пам’ятником Києва.

 Будинок з химерами архітектора Городецького. Був побудований у 1901 – 1903 роках. Застосований прогресивний на той час матеріал – залізобетон. Таким чином архітектор вирішив зробити рекламу залізобетону. Будинок має ознаку стилю модерн. Прикрашення будинку у вигляді екзотичних тварин архітектор виконав за ескізами Е. Саля. 19 листопада 2004 року у будинку було урочисто відкрито музей сучасного мистецтва України. 

Маріїнський палац. Зведений 1750 – 1755 роках за зразком палацу, який був спроектований архітектором Растреллі, для графа Розумовського. Імператриця Єлизавета сама обирала для нього місце. Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий І. Мічурін. Сьогодні палац є державною резиденцією президента.

Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка. Був збудований у 1898 році. 

 Національний університет ім.. Т.Г. Шевченка. Побудований у 1837 – 1842 роках. Спершу називався – Імператорський університет Святого Володимира. 

Кафедральний собор Святого Володимира (Володимирський собор). Був збудований у 1862 – 1882 роках. Побудований у російсько-візантійському псевдостилі. 

 Пам’ятник М.О. Щорсу. Встановлений 1954-го року. До революції на цьому місці стояв пам’ятник графу Олексію Бобринському. На монументі Щорс зображений на коні. Пам’ятник знаходиться на бульварі Шевченка. 

Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (НСК «Олімпійський») Був збудований на території Всеросійської виставки, що знаходилась у Олексіївському парку. Спершу стадіон називався – «Червоний стадіон» («Красний стадіон»). Він був збудований до II Всеукраїнської олімпіади, що відбулась у Києві 1923 року.

 Костьол Святого Миколая на Великій Васильківській. Був збудований у 1899 – 1909 роках. Проект будівлі належить С.В. Валовському. Керувати проектом було доручено, ще молодому київському архітекторові – В.В. Городецькому.

 Києво-Печерська лавра. Державний музейний комплекс, використовується як монастир і резиденція київського митрополиту Української Православної Церкви. Києво-Печерська лавра була збудована у 1051 році легендарними монахами Феодосієм і Антонієм у печерах поблизу княжої резиденції Берестово. Згодом, це місце стає центром розповсюдження християнства. У XII сторіччі отримує статус лаври – головного монастиря. Тут працюють найвидатніші літописці: Нестор (автор «Повість временних літ), Сильвестр, Нікон. Нещодавно Києво-Печерську лаври внесли до списку «Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО».

 Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври. Була зведена у 1731 – 1745 роках. Автором проекту – інженер і архітектор Йоганн Готфрід Шендель. Дзвіниця була збудована на кошти гетьмана І. Мазепи. Будівля являє собою восьмигранну чотирьохярусну будівлю висотою 96, 5 метрів. У зведені дзвіниці брали участь майстри Києво-Печерської лаври: С. Ковнір, Й. Рубашевський, І. Горох та інші. Діаметр основи дзвіниці складає 28 метрів. Товщина стін в нижній частині – 8 метрів. Кожен ярус будівлі має своє оздоблення і призначення. 

 Успенський собор Києво-Печерської лаври. Був збудований у 1075 – 1077 роках. Є головним монастирським храмом. Перший мурований храм на території лаври. Було відновлено у 2000 році. У будівництві брали участь давньоруські і грецькі будівничі і художники. Собор розписаний фресками і мозаїками. 

 Троїцька надбрамна церква лаври. Знаходиться над головною брамою монастиря – Святими вратами, в уступі фортечних мурів. Єдина церква на території заповідника, що до нашого часу без суттєвих змін. У давні часи через Святі врата дозволялося проходити лише князю та найвищому духовенству. 

 Церква Різдва Богородиці. Була побудована на кошти білоцерківського полковника М. Мокієвського. На цьому місці існували дерев’яні храми, які також були присвячені Пресвятій Богородиці. До три купольного основного об’єму храму з північного і південного боків добудовані каплички, що увінчані своїми куполами. Таким чином утворюється семи купольна барокова храмова споруда. Архітектор храму невідомий.

Ковнірський корпус. Знаходиться зі Східної сторони від Успенського собору, у будівлі колишньої пекарні з проскурнею. Оскільки його перебудовував кріпак монастиря – Степан Ковнір, за ним закріпилася назва – «Ковнірський корпус». 

 Введенська община. Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці знаходиться на вулиці Московській. Раніше це була головна будівля жіночого Введенського монастиря заснованого у 1877 році. Фасад оформлено тричвертними колонами іонічного стилю.

 Воскресенська церква. Початкова будівля церкви існувала вже у XV cторіччі. В першому десятилітті XVI сторіччя Євстархій Дашкевич побудував тут нову дерев’яну церкву. Згодом тут будують цегляну церкву у бароковому стилі, або коштами заможного міщанина М. Грека у 1670 році, або коштами киянина М. Родзинського у 1798 році. Церква мала 5 бань і фасади, типові для часів гетьмана І. Мазепи.

 Церква Феодосія Печерського. Була збудована у 1698 – 1702 роках. Знаходиться на вулиці Січневого повстання 32. Видубицький монастир. Є одним з найголовніших чоловічих православних монастирів Києва. Заснований у другій половині XI сторіччя, сином князя Ярослава Мудрого – Всеволодом. Головною архітектурною пам’яткою монастиря – є Михайлівський собор, споруджений у 1070 – 1088 роках.

 Московська брама. Була зведена у 1742 році. Раніше називалася: Брама Печерської фортеці. 

Поштовий будинок на Поштовій площі. Був збудований у кінці XIX сторіччя. Будівля має один поверх. Відреставрований у 1982 році.

 Києво-Могилянська академія. Відкрилася у 1632 році. Нині є найпрестижнішим Вузом країни. У дореволюційні часи називалася Духовною академією, поблизу неї знаходився Братський монастир. Була заснована митрополитом П. Могилою. Києво-Могилянська академія довгий час була головним навчальним закладом Російської імперії.

  Фонтан «Самсон».
 
Був побудований біля міської ратуші. Встановлений у XVII сторіччі. Вода надходила з джерел гори Киселівки. Фонтан і водогін були об лаштовані І. Григоровичем-Барським, у бароковому стилі.

 Андріївський узвіз. Вулиця, що з’єднує Поділ з центральною частиною міста. У XVIII – XIX століттях – вулиця київської аристократії. У 1920 році перейменовано на вулицю Г. В. Лівера. У 1990-ті роки Андріївський узвіз відновили, відповідно до історичного вигляду. Нині вулиця є центром продажу сувенірів для іноземців та гостей столиці. Тут можна придбати будь-яку річ народного побуту. Також, більшість художників продає свої твори саме тут. На Андріївському узвозі безліч музеїв.

 Контрактовий будинок. Будівля 1815-1817 років побудови. Біля головного входу стелю підтримують чотири колони, дорійського стилю.